Фондовий (біржовий, ринковий) індекс – показник (деяке число), який характеризує якісний стан фондового ринку і є приблизною оцінкою його динаміки, тобто середнього рівня цін на акції, що включені до біржового лістингу, за станом на визначений момент часу. Інакше, ринковий індекс можна визначити як набір цінних паперів, ціни яких усереднюються для відбиття в цілому ситуації на конкретному ринку фінансових активів.
Причому важливим є не саме по собі абсолютне значення індексу, яке не несе у собі цінної інформації, а його відношення до тих значень, які він приймав раніше. Фондовий індекс також може розглядатись як деякий похідний цінний папір.
Виникнення першого формалізованого фондового індикатору – індексу Доу Джонса відноситься до другої половини ХІХ століття (1884 р.), коли акції розглядалися в першу чергу як об’єкт спекуляцій, а між станом фондового ринку і станом економіки країни ще не простежувалось жодної обґрунтованої і доведеної вірогідної залежності. Поява цього індексу підштовхнула до розвитку теорії середніх показників курсів акцій і теорії Доу – теорії аналізу ринкових процесів, що базується на визначенні індексів Доу-Джонса, згідно якої підвищення або зниження курсу акцій дозволяє зробити висновок щодо рівня ділової активності на ринку фінансових активів та тенденцій її зміни.
Посилання на:
Фондовий (біржовий, ринковий) індекс – показник (деяке число), який характеризує якісний стан фондового ринку і є приблизною оцінкою його динаміки, тобто середнього рівня цін на акції, що включені до біржового лістингу, за станом на визначений момент часу. Інакше, ринковий індекс можна визначити як набір цінних паперів, ціни яких усереднюються для відбиття в цілому ситуації на конкретному ринку фінансових активів.
Причому важливим є не саме по собі абсолютне значення індексу, яке не несе у собі цінної інформації, а його відношення до тих значень, які він приймав раніше. Фондовий індекс також може розглядатись як деякий похідний цінний папір.
Виникнення першого формалізованого фондового індикатору – індексу Доу Джонса відноситься до другої половини ХІХ століття (1884 р.), коли акції розглядалися в першу чергу як об’єкт спекуляцій, а між станом фондового ринку і станом економіки країни ще не простежувалось жодної обґрунтованої і доведеної вірогідної залежності. Поява цього індексу підштовхнула до розвитку теорії середніх показників курсів акцій і теорії Доу – теорії аналізу ринкових процесів, що базується на визначенні індексів Доу-Джонса, згідно якої підвищення або зниження курсу акцій дозволяє зробити висновок щодо рівня ділової активності на ринку фінансових активів та тенденцій її зміни.
Посилання на: